клінічні симптоми отруєння і починається загибель. Одним із найнебезпечніших токсинів, що продукують гриби роду Fusarium, є Т-2 токсин. Потрапивши у травний тракт, більшість мікотоксинів, швидко адсорбується в тонкій кишці, піддається біотрасформації та потрапляє в кров, зумовлюючи загальну інтоксикацію організму. У шлунково-кишковому тракті токсин ушкоджує лізосоми епітеліальних клітин слизових оболонок і зумовлює їх загибель, чим і пояснюється виникнення некротичних уражень слизових оболонок. Т-2 токсин володіє сильним цитотоксичним впливом на лімфоцити, індукує пошкодження молекул ДНК в клітинах кісткового мозку, тимусу, селезінки, зумовлює порушення процесів синтезу білків і нуклеїнових кислот, в результаті чого розвиваються лейкопенія, тромбоцитопенія, еритропенія, тобто має виражену імунодепресивну дію.

Дуже чутливі до дії Т-2 токсину поросята. До характерних симптомів   Т-2 токсикозу поросят відносять анемію та розвиток геморагічного синдрому. Симптоматика і вираженість клінічних та патоморфологічних змін залежать не тільки від дози та тривалості дії Т-2 токсину на організм, але й від виду і віку тварин. Тварини худнуть, в них відзначаються нервової явища: тремор скелетних м’язів, порушення координації рухів, парез задніх кінцівок.

У поросят після споживання контамінованого Т-2 токсином корму перші симптоми захворювання появляються неодночасно. На ранніх етапах токсикозу може знижуватись апетит, часті акти дефекації рідкими каловими масами. Спостерігається блідість слизових оболонок. Шкіра суха, не еластична, щетина скуйовджена, а в ділянках вентральної частини живота і вух − ціаноз. Відзначається також порушення серцевого ритму, розвиток тахікардії, задухи, виражена анемія, яка супроводжується зменшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів та зниженням гемоглобіну в крові.

На розтині поросят, які загинули відзначають виражену синюшність шкіри в ділянці вентральної ділянки живота, анемію слизових оболонок. Брижа темно-фіолетового кольору, внаслідок сильного переповнення судин кров’ю, волога, блискуча. Шлунок помірно заповнений кормовими масами. Слизова оболонка шлунка неоднорідно забарвлена. Фундальна частина − фіолетово-червоного кольору, набрякла, вкрита мутним тягучим слизом 

(рис. 1).

Рис. 1. Шлунок. Гіперемія і набряк слизової оболонки фундальної ділянки

До характерних патоморфологічних змін за Т-2 токсикозу поросят слід віднести атрофію тимуса. При гістологічному дослідженні виявляють тимусні часточки, які втрачають свою полігональність, зменшуються в об’ємі. Кіркова зона звужується і представляється пластами епітеліоретикулоцитів, слабо заселених тимоцитами. У кірковій та мозковій зонах добре проглядаються коміркоподібні утворення різних розмірів, де трапляються поодинокі тимоцити і клітини типу фібробластів. Ймовірно, що коміркоподібні просвітлення тимуса – ділянки посиленої деструкції тимоцитів (рис. 2).

Рис. 2. Тимус. Спустошення кіркової і мозкової зон. Коміркоподібні просвітлення – ділянки посиленої деструкції тимоцитів. 

Гематоксилін та еозин. х 400.

Мозкова зона займає більшу частину часточок, де у великих діркоподібних пустотах розміщуються епітеліальні нашарування – тільця Гассаля. Виявлені зміни відображають прояви акцидентальної інволюції. 

Гістологічно у селезінці сполучна тканина трабекул набрякла, розволокнена, судини розширені, переповнені кров’ю, їх стінки розпушені. Спостерігається дезорганізація сполучно-тканинної строми, набряк ретикулярних клітин та збіднення червоної пульпи клітинними елементами. Лімфатичні вузлики зменшені, погано сформовані, представлені у вигляді невеликих скупчень малих і середніх лімфоцитів навколо центральних артерій. Внаслідок інтенсивного виселення лімфоцитів, мантійна зона у лімфатичних вузликах здебільшого не визначається, проте чітко вирізнялись скупчення еозинофілів. 

Аналіз виявлених морфологічних змін в імунних органах, вказує не те, що в організмі поросят під впливом Т-2 токсину відбувається різке пригнічення лімфопоезу, плазмоцитарної та макрофагальної реакції.

Адсорбент NEVERTOX, що добувається із змішаного шару глинистого мінералу родовищ Ілліт-Смектіт-Московіт в експериментальних лабораторних умовах показав хороші сорбційні властивості практично до всіх основних видів мікотоксинів (рис. 3). 

Рис. 3. Результати адсорбційних властивостей NEVERTOX при концентрації мікотоксинів 0,5 мг/кг (ppm)

Принцип адсорбції базується на формуванні адсорбентом гідратаційної поверхні, тобто він слугує ефективним фільтром для елімінації полярних мікотоксинів, де їх полярні частинки притягуються до поверхні, а потім адсорбуються. Мікотоксини із менше вираженою полярністю слабше адсорбуватись даним препаратом, тому в його склад було внесено біологічні компоненти. За таких умов NEVERTOX здатний інактивувати слабо полярні мікотоксини, шляхом розщеплення їх специфічних функціональних груп, таких як 12, 13-епоксигрупи, які належать до найбільш токсичної частини трихотеценів. 

За результатами лабораторних досліджень щодо сорбційної здатності адсорбенту NEVERTOX було встановлено, що незалежно від рівня рН, сорбуються такі мікотоксини, як: афлатоксин, зеараленон, Т-2 та ДОН, а сорбційна здатність щодо охратоксину та фумонізинів, в значній мірі, залежить від рівня рН (рис. 4).

Рис. 4. Результати адсорбційних властивостей NEVERTOX при різних рН. Концентрації мікотоксинів 0,5 мг/кг (ppm)

NEVERTOX інактивує великий спектр мікотоксинів, в тому числі, Т-2 токсин, DON, охратоксин, зеареленон, фумонізини тощо. Продукти їх дегідратації не проявляють токсичності і метаболізуються.

Дозування адсорбенту буде залежати від кількості виявленого токсину в кормі. З профілактичною метою рекомендується вводити препарат від 0,5 до 1 кг/т корму. У випадку інфікування кормової сировини великими кількостями токсинів або синергічною дією кількох мікотоксинів, слід вводити адсорбент в дозі від 2 до 4 кг/т корму. 

Щебентовська О.М., к. вет.н., консультант ТОВ «Текро»