Ключовими моментами ефективного осіменіння ремонтних свинок є вибір оптимального часу, інтервал між осіменінням і овуляцією, якість сперми, спосіб, доза сперми, кратність введення в статеві органи та тип катетерів.
Відомими фактом є те, що оптимальним часом введення сперми є період найбільш сприятливий для зустрічі сперміїв із яйцеклітиною, що забезпечує високий рівень заплідненості. Перш за все – визначається кратністю вибору свиноматок в охоті, кратністю осіменіння в одну охоту та інтервалом між ними.

Більшість дослідників вважають, що для правильного розуміння переваг і недоліків рекомендованих до строків осіменіння ремонтних свиноматок, та забезпечення високого рівня заплідненості необхідно враховувати такі передумови:

1. Овуляція відбувається через – 32 – 48 годин від початку охоти і триває близько 4–6 годин (рисунок 1).

Рисунок 1 – Особливості статевої циклічності свиноматок

Не слід забувати і про той факт, що на сьогоднішній день у ремонтних свиноматок так як і у основних немає ефективного інструменту встановлення часу овуляції. Всі існуючі методики з а приладів УЗД потребують удосконалення та адаптації з врахуванням типу датчику (зонду) самого приладу.

З метою виявлення часу овуляції можна використовувати методику по кристалізації тічкового слизу, що тісно пов’язана з тест мікроскопом Арбор. Суть методу полягає в кристалізації тічкового слизу у вигляді листка папороті, що вважається оптимальним часом для осіменіння. Однак, це не є експрес метод. Додатково можна застосовувати оцінку змін статевої петлі у свиноматок (таблиця 1).

Таблиця 1 – Характерні зміни вульви під час стадії збудження

Рисунок 2 – Вигляд вульви свиноматки: під час стадії гальмування (зліва); під час стадії збудження статевого циклу (справа)

Давайте зрозуміємо ще один важливий момент. У ремонтних свинок перше осіменіння це стрес тому близько 15–20 % з них не проявляють рефлексу нерухомості. Крім того, будь-який стрес супроводжується значним виділенням адреналіну, що в свою чергу впливає на настання повноцінної овуляції, тобто, овуляції може і не відбуватися у приблизно відомий строк, а навпаки блокується і відтягується на невизначений час.

2. Спермії потрапляють до яйцепроводів у найкоротший час після природного або штучного осіменіння, з подальшим їх дозрівання в статевих органах самки (капацитація 4–6 годин) та збереженням здатності до запліднення впродовж 10–12 годин.
Цікавим залишається той факт, що виживаність сперміїв (на відміну від запліднюючої здатності) у статевих органах свиноматки може досягати і 72 годин.

3. Яйцеклітина здатна до запліднення впродовж 10–12 годин. Тому, пізнє осіменіння в свою чергу зменшує вірогідність злиття яйцеклітини зі спермієм та збільшує ймовірність затримки розвитку ембріонів (ЗРЕ) або їх загибелі (ембріональна смертність).

4. Занадто раннє осіменіння свиноматок призводить до старіння сперміїв і нездатності їх до запліднення. У таких випадках запліднення відбувається, однак якість зиготи знижується, що супроводжується зменшенням плодючості та крупноплідності в результаті чого ми будемо вести мову за гіпотрофію новонароджених поросят (морфологічну чи функціональну).

У зв’язку з цим при осіменінні свиноматок з метою забезпечення високого рівня заплідненості потрібно враховувати зазначені закономірності фізіології розмноження.

Вчасність осіменіння свиноматок залежить від кратності виявлення тварин в охоті.

Якщо статеву охоту в свиноматок виявляють:

• один раз на добу, то перше осіменіння проводять одразу і повторно через 24 години після першого введення сперми;
• за дворазового контролю охоти (з інтервалом 10–12 годин) осіменіння свиноматок проводять одразу і повторно через 10–12 годин після першого введення сперми (за золотим правилом штучного осіменіння ранок-вечір-ранок);
• при трьох-чотирьох разовому контролі охоти можливе одноразове осіменіння через 17–18 годин після виявлення статевої охоти.

Техніка осіменіння

Свині відносяться до тварин з матковим типом осіменіння, в яких сперма вводиться безпосередньо в матку. Крім того свиноматки характеризуються значною довжиною рогів матки, що обумовлює збільшення об’єму спермодози.

Традиційно, за штучного осіменіння сперму свиноматкам вводять в каудальну частину шийки матки в результаті чого лише невелика кількість сперміїв досягає яйцепроводів. Тому, перед спеціалістами господарств – в першу чергу техніками штучного осіменіння, завжди стоїть делема вибору при цьому, завжди хочеться отримувати бажаний результат по заплідненості свиноматок та в якісь мірі з економити кошти на придбанні не лише катетерів але й і розхідних матеріалів в цілому.

Після встановлення рефлексу нерухомості, перед осіменінням протирають зовнішні статеві губи (вульву), сухим рушником чи одноразовою серветкою. Далі великим і вказівним пальцями однієї руки, відтягують вульву вбік чи донизу (рис. 3), а іншою – охоплюють нижню третину катетера і вводять його головкою знизу до верху під кутом 45º в піхву, а потім горизонтально на глибину 20–40 см (залежно від довжини піхви).

Рисунок 3 – Фіксація вульви

По верхній стінці піхви, катетер направляють вперед до упору в шийку матки і після цього прокручують вліво на 180º навколо поздовжньої осі, одночасно штовхаючи катетер вперед на 8–10 см (рис. 4).

Рисунок 4 – Схема введення катетера

Катетери мають відмінність не в довжині, а у товщині головки катетера – для ремонтних свинок 1,5 см та для основних 2,0 см в діаметрі. Хоча така закономірність спостерігається не завжди. У випадку коли неправильно проводиться підбір катетерів (для основних і ремонтних свиноматок) та порушується техніка введення самого катетера, при цьому може спостерігатися підтікання сперми особливо у ремонтних свинок (близько 20 мл сперми може витікати із зовнішніх статевих органів свиноматки).

Вводити катетер слід обережно, не застосовуючи сили. У разі коли катетер вводиться повністю, його відтягують назад на 10–15 см, з метою запобігання введення сперми в один із рогів матки.

До вільної частини катетера, що виступає зі статевих органів свиноматки, приєднують туб, пакет чи флакончик зі спермою і ставлять у вертикальне положення, для самовільного введення сперми. Якщо сперма самовільно не вводиться в матку, катетер відтягують трохи назад і дочекавшись розслаблення м’язів матки, знову проштовхають вперед. Скорочення і розслаблення м’язів шийки матки відбувається ритмічно, приблизно кожні через 40–50 с.

Для зручності та полегшення осіменіння, свиноматкам, на ділянку попереку одягають спеціальний фіксуючий пояс, до якого приєднують упаковки з дозою сперми.

Введення сперми зазвичай триває 3 хв–4 хв., а інколи продовжується до 15 хв.

Після введення сперми катетер залишають в статевих органах свиноматки до самовільного його виходження.

О.А. БАБАНЬ, кандидат ветеринарних наук, консультант «Текро»