на 1 кг маси тіла за добу після народження 0,56 МДж енергії, на 60-й – в 2, а на 180-й – у 4 рази менше. Це насамперед пов’язано з тим, що потреба поросят в енергії та поживних речовинах для підтримання життя із збільшенням віку на одиницю маси постійно знижується, внаслідок зменшення відношення поверхні тіла тварини до одиниці маси, а відповідно зменшуються і втрати тепла через шкіру.

Відомо, що організм поросят забезпечується поживними речовинами за рахунок молока свиноматки в перші два тижні життя на 60 %, за третій – 36, за четвертий тиждень – тільки на 28 %. Тому, для підтримання інтенсивності росту і розвитку поросята потребують значної кількості поживних речовин, що надходять з молоком свиноматки та за рахунок підгодівлі кормами з високим вмістом енергії.
Однак, не слід і забувати, що поросята в період інтенсивного росту мають велику потребу не лише в енергії але і в протеїні. Тому, щоб зменшення енергії в раціоні, не стало причиною зниження інтенсивності росту, необхідно використовувати різні енергетичні добавки.

При інтенсивній технології вирощування свиней прийнятті 2 періоди відлучення: 21 день або 28 днів.

Вага поросят при відлученні в 21 день має бути більше 6 кг, при відлученні у 28 днів – більше 8 кг. Однак, не дивлячись на задекларовані показники більшість господарств не отримують бажаного результату. Як наслідок потрібно переглянути раціон лактуючих свиноматок, стан молочної залози у свиноматок, якість предстартерного корму та зоогігієнічні параметри мікроклімату (холод-жара). Адже відомо, що жива вага поросят в день відлучення суттєво впливає на собівартість вирощування, 1 кг додаткової маси поросят при відлученні це на 7–10 днів скорочення відгодівлі, а отже зменшення собівартості приблизно на 5 %.

Крім того, доведено, що між масою поросят при появі на світ і їх ростом та розвитком існує пряма залежність, особливо значна у підсисний період часу. Наприклад, при збільшенні живої ваги новонароджених поросят на 100 грам споживання материнського молока підвищується на 10–15 %, а терміни досягнення ними ваги 100 кілограм скорочуються в середньому на 4–6 діб.

Високий рівень секреції молока визначає інтенсивний ріст новонароджених поросят, особливо в першу половину підсисний терміну, коли головним кормом для них представляється материнське молоко (табл. 1).

Таблиця 1 – Вплив багатоплідності на кількість молока

Навіть у прекрасно сформованих свиноматок соски мають різну молочність: передні набагато молочні, ніж середні і особливо задні, що пояснюється неоднаковим кількістю залоз, що відкриваються в канали сосків, і поширенням молоковіддачі від передніх сосків до задніх, що проявляє більш сильну нейрогуморальних вплив на передні соски.

Молоко із задніх сосків свиноматок зберігає менше жиру, ніж з передніх. Тому передні соски, зазвичай, займають великі поросята, які при ссанні найкращим чином подразнюють і тим самим роблять краще розвиток молочної залози, внаслідок чого отримують більше молока і краще ростуть.

Саме тому, менших та слабших поросят потрібно підсаджувати до передніх сосків, а більш сильних – до середніх і задніх (рис. 1).

Рисунок 1 – Привчання поросят до сосків

Така маніпуляція в свою чергу буде зменшувати загибель поросят до періоду відлучення.

Причини загибелі різні, однак головна частка припадає на задавлювання (30–40 % від загального числа), низьку молочність маток (10–15 %), нежиттєздатність (10 %) і шлунково-кишкові хвороби (10–15 %).
Число живих поросят в гнізді при задовільних умовах у високій мірі проявляє вплив на молочну продуктивність свиноматки, так як формування молочної залози триває якийсь час після опоросу і, безсумнівно, обумовлюється кількістю поросят у гнізді. При незначному гнізді незайняті соски піддаються інволюції, і загальна молочність за лактацію зменшується. Навпаки, підвищення спрямованого роздратування організму свиноматки масажем вимені, здійснюваним великим гніздом поросят, в покладений термін і досконале спорожнення ємнісної системи залози всіх часткою виробляють стимулювання молокоутворення через нервову й ендокринну системи. Тому 9–12 поросят у гнізді своїм впливом на організм через молочну залозу матері можуть підтримувати секрецію молока на високому рівні.

Збільшення молочної продуктивності свиноматок можна досягти і підвищенням кратності харчування поросят. Як правило, вони смокчуть свиноматку 10–15 разів на день, тоді як частоту харчування на практиці можна підвищити за допомогою умовних рефлексів до 20–24 разів.

На молочну продуктивність маток значний вплив проявляє режим дня. Тварини вельми швидко привчаються до встановленому розпорядку доби в свинарнику і, пристосовуючись до нього, лягають для харчування поросят у певний період.

У першу добу життя поросята за рахунок випаровування і дихання втратять понад 200 грам води в день, так що регулярне харчування володіє високим значенням не тільки лише з точки зору вживання корму, проте і для забезпечення новонароджених водою (табл. 2).

Таблиця 2 – Споживання корму та води

Навіть прекрасно відселекціонованих, високомолочних свиноматки здатні задовольнити потреби поросят в поживних речовинах не більше ніж на 3 тижні. Якщо в перші 3 тижні життя поросят материнське молоко дорівнює приблизно 100% загального споживання корму, то в подальшому частка його потроху знижується і до 8-тижневого віку дорівнює приблизно 30%.

Приступаючи до підгодівлі поросят, необхідно мати на увазі цілий ряд вікових та фізіологічних особливостей їх травного апарату.

Так, впродовж перших 3-х тижнів життя у поросят простежується вікова неповноцінність шлунка, що виявляється у відсутності в шлунковому соку вільної соляної кислоти, яка активує протеолітичний фермент пепсин. Але раннє годування поросят (в особливості зерновими кормами) виробляє стимулювання морфологічного і функціонального формування їх травної системи, скорочує час вікової неповноцінності шлунку.

Комбікорми поросятам необхідно давати у формі гранул, які вони їдять найкращим чином. Вдосконаленню апетиту поросят і більш раннього (на 5-й день) привчанню їх до споживання.

БАБАНЬ О.А., ЩУР В.П., ЩУР Д.В., консультанти ТОВ «ТЕКРО»