Збудником хвороби є патогенні серотипи ешеріхії (Е. Colli) з високою адгезивністю, ентеротоксичністю та інвазивністю.
- Адгезини фактори прикреплення (фібрилярні антигени) до відповідних рецепторів енетроцитів тонкого відділу кишечника.
- Токсигенність – здатність виділяти термостабільний і термолабільний ентеротоксин.
Термолабільний ентеротоксин – володіє антигенними властивостями тоді як термостабільний – не проявляє антигенних властивостей.
Патогенні Е. Colli також мають і ендотоксин – термостійкий, володіє антигенними властивостями та здатність викликати дегенеративні зміни в ш.к.т.
Джерелом хвороби є хворі та перехворілі поросята, а також дорослі носії. Виходячи з цього поросятам в період підсису потрібно забезпечити достатній колостральний імунітет.
Основний шлях зараження аліментарний. Після потрапляння Е. Colli в кишечник, вона інтенсивно розмножується виділяючи при цьому ендо- екзотоксини, в результаті дії яких виникає запалення (накопичення рідини, виникнення і розвиток діареї, загальної інтоксикації).
Сприяючим фактором є скупченість, низька жива вага новонароджених поросят (менше 1 кг), гіпо- і агалактія у свиноматок, годівля недоброякісними кормами, токсини та різні стрес фактори.
Інкубаційний період триває від декількох годин до діб. Після чого спостерігається ознаки коліентериту (пронос). Калові маси рідкі, сіро-білого або жовто-сірого кольору (рис. 1).
Рисунок 1 – Калові маси жовтого кольору
Спостерігається в’ялість та скупченість поросят з послідуючою загибеллю на 2–4 добу в більшості випадків за рахунок зневоднення та виснаження (рис. 2).
Рисунок 2 – Скупченість поросят
Трупи поросят знаходяться в різній ступені виснаження (кахексії), забруднені каловими масами (рис. 3).
Рисунок 3 – Труп виснаженого поросяти
Основні зміни в ш.к.т. – шлунок в більшості випадків пустий, містить слиз. Дно шлунку червоного кольору інколи з виразками. Тонкий відділ кишечнику в стані катарально-геморагічного запалення (рис. 4).
Рисунок 4 – Паткартина тонкого кишечнику
Нирки дряблі, сіруватого кольору, інколи під капсулою виявляють петехіальні крововиливи. Печінка незначно збільшена сіро-жовтого кольору.
Під час встановлення діагнозу враховують епізоотичну та клінічну картину, результати лабораторних досліджень та ефективність застосування антимікробних препаратів. Посмертний діагноз встановлюють на підставі патологоанатомічних змін та бактеріологічних досліджень.
Для лабораторного дослідження в лабораторію направляють свіжі трупи або пат матеріал – головний мозок, селезінку, кишечник. Бажано відправити важкохворих тварин, які не підлягали лікуванню.
Колібактеріоз необхідно диференціювати від ВТГС, анаеробної ентеротоксемії (клостридіоз), незаразних гастроентеритів.
Імунітет при колібактеріозі у поросят лише колостральний (пасивний). Всмоктування імуноглобулінів в кишечнику поросят відбувається в перші 48 годин після народження.
БАБАНЬ ОА., ЩУР В.П., ЩУР Д.В., консультанти ТОВ «ТЕКРО»