При втраті електричних зарядів спермії втрачають рухливість та починають склеюватися між собою головками (зірчаста аглютинація), а також і хвостиками (масова коагуляція). Звідси наявність у плазмі сперми великої кількості солей сприяє нейтралізації негативних електричних зарядів сперміїв внаслідок чого виникає їх аглютинація (склеювання). Аглютинація посилюється в кислому середовищі внаслідок накопичення великої кількості іонів водню. Розчинені в плазмі сперми солі та органічні речовини змінюють осмотичний тиск, що може негативно впливати на рухливість сперміїв. Не таємницею є і те, що у кислому середовищі рухливість сперміїв знижується, а в лужному навпаки підвищується, тому зміна рН еякуляту в кислу сторону призводить до втрати рухливості сперміїв (часто буває за асептичного отримання сперми при попаданні вмісту з препуціального мішка).
Відомо, що на рухливість сперміїв також впливає і температура навколишнього середовища. Так за температури +38–40 ºС спермії кнура рухаються зі швидкістю 2,8 мм за хвилину, а за зниження температури нижче нуля – втрачають рухливість. Запитаєте на скільки це важливо? Пригадайте процес транспорту сперми – спермії потрапляють до яйцепроводів у найкоротший час після природного або штучного осіменіння, з подальшим їх дозрівання в статевих органах самки (капацитація 4–6 годин) та збереженням здатності до запліднення впродовж 10–12 годин. Порушення транспорту сперми призводить до меншої кількості сперміїв які беруть участь у заплідненні яйцеклітин, а відповідно і до зниження заплідненості та багатоплідності свиноматок.
На відміну від причин втрати рухливості, наявність мертвих сперміїв в еякуляті може вказувати на порушення сперміогенезу та функціонування придаткових статевих залоз. Тому, визначення відсотку живих і мертвих сперміїв у кнурів дає можливість своєчасно виявляти відхилення та прогнозувати термін експлуатації плідника.
Бажано визначати живі та мертві спермії один раз на місяць а краще – на декаду. У випадках коли в еякуляті всі спермії мертві таке явище називають некроспермією. Збільшення кількості мертвих сперміїв найчастіше спостерігається за патології придаткових статевих залоз (міхурцеподібних, передміхурової та куперової).
Для визначення відсотку живих і мертвих сперміїв використовують 5 %-ний розчин еозину, який забарвлює лише мертві спермії та спермії з коливальним рухом. Дослідженню підлягає сперма з концентрацією сперміїв 0,2–0,4 млрд/мл, при більшій концентрації еякулят розріджують 3 %-им розчином цитрату натрію.
Для проведення оцінки на край знежиреного предметного скельця, підігрітого до температури 30–35 ºС вище нуля, піпеткою або скляною паличкою наносять невелику краплю сперми та 2–3 краплі розчину еозину. Краплі швидко перемішують і з суміші роблять тонкий мазок на предметному склі, який швидко підсушують. Мікроскопію мазка проводять при збільшенні в 600–900 разів.
У декількох полях зору мікроскопу підраховують 500 сперміїв. Окремо ведуть облік тих, що були на час забарвлення живими і мертвими. Живими вважають тих, що не мають забарвленої цитоплазми головки, а мертвими – із забарвленою (рисунок 1).
Рисунок 1 – Вигляд сперміїв під мікроскопом після фарбування еозином
Відсоток мертвих сперміїв визначають за формулою:
де: П – відсоток мертвих сперміїв; М – кількість підрахованих мертвих сперміїв; 100 – стала для переведення в проценти; 500 – кількість сперміїв, які підрахували.
Отриманий показник живих сперміїв виражається в активності сперміїв у балах або відсотках (1 бал 10 %).
Певних розроблених стандартів з вмісту живих і мертвих сперміїв в еякуляті кнурів, аналогічно як і в інших видів самців немає. Однак, відомо, що до розрідження допускається сперма кнурів з рухливістю (активністю) сперміїв не менше 80 %.
Крім цього, на сьогоднішній день існує розроблений набір флуоресцентних барвників. Суть методу базується на тому, що живі спермії зафарбовуються в зелений колір, а мертві – в помаранчевий.
Рисунок 2 – Спермії в полі зору мікроскопа після фарбування флуоресцентними барвниками
Таким чином, за зниження показників якості сперми, та збільшення відсотку мертвих сперміїв в еякуляті, необхідно проконтролювати режим використання плідників та корегувати сперміогенез. Одним із шляхом вирішення даної проблеми є застосовувати препаратів ГРГ (сурфагон у дозах 10 мл (50 мкг)) та стимулятора обміну речовин (катозалу в дозі 10 мл), 3–5 раз з інтервалом 24 години.
БАБАНЬ О.А. канд. вет. наук, консультант ТОВ «ТЕКРО»