Tokach at al., 1992

Рисунок 1. Чим більші прирости в перший тиждень після відлучення тим вищі прирости в подальшому

Які фактори потребують уваги технолога?
Дуже важливим є вік та вага поросят при відлученні.

Вибір оптимального віку відлучення залежить від технологій на фермі, який становить від 21 до 28 дня.

Приблизно до кінця 3-го тижня лактації відбувається зменшення виробництва молока свиноматкою, своєю чергою потреба в молоці у поросят зростає (рис.2), вони починають відчувати цю нестачу та готові активніше споживати додатковий корм.

C. Robert Dove

Рисунок 2. Лактаційна крива свиноматки та потреби поросят у молоці

Відомо, що поросята відлучені з віком менш ніж 21 день та вагою менш ніж 5-5,5 кг менш пристосовані до споживання сухого корму, потребують додаткової уваги, більш поживних та якісних кормів, кращого мікроклімату після відлучення.

Збільшення віку відлучки більше ніж 28 днів може негативно впливати на кондицію свиноматки, інтервал від відлучки до осіменіння та зменшує кількість опоросів на свиноматку в рік.
Не менш важливим є споживання поросятами води, оскільки поросята регулюють споживання корму у відповідності зі споживанням води. Підтримувати рівень споживання води в перші тижні після відлучення особливо важливо, поросята в такому випадку краще споживають сухий корм, мають кращі прирости та мають менше випадків захворювань шлунково-кишкового тракту.

Що ми можемо зробити для поросят?

Не менш важливим є споживання поросятами води, оскільки поросята регулюють споживання корму у відповідності зі споживанням води. Підтримувати рівень споживання води в перші тижні після відлучення вкрай необхідно. При цьому вода має бути завжди чистою і доступною (окрема увага на висоту поїлок та їх кількість). За дотримання належних вимог до якості та кількості питної води поросята краще споживатимуть сухий корм, матимуть кращі прирости та менше випадків захворювань ШКТ у (таблиця). 

Дуже важливо поступово готувати порося до відлучення! Нам усім відомі фактори, що обмежують ріст поросят:

• нездатність споживати сухий корм,
• замала місткість ШКТ,
• хвороби,
• стрес,
• температура тощо.

На справді більшість поросят рідко споживають корм в середньому більше 200 гр./добу протягом першого тижня після відлучення, та 100 гр./добу в перші два дні після відлучення.

Якщо ж поросята не споживали твердий корм перед відлученням, то після відлучення окремі поросята можуть взагалі не споживати корм декілька днів (рис.3). Тому привчити поросят до споживання сухого корму ще до моменту відлучення – важливе завдання технолога ферми.

Рисунок 3. Взаємозв’язок споживання поросятами сухого корму перед відлученням та часом його прийому у період відлучення

Було проведено невеличкий експеримент на фермі. За даними цього експерименту поросята, які споживали 400 г сухого корму перед відлученням, важили на 400 г менше на час відлучення (7,8 кг) у порівнянні з тваринами, що споживали 600 г корму (8,2 кг) за аналогічний період (рис.4).

Рисунок 4. Залежність ваги при відлученні від рівня споживання поросятами сухого корму до відлучення

Окрім того, дані досліджень показують, поросята, які споживали корм перед відлученням показували помітно кращі результати набору маси тіла після відлучення. Так, збільшення споживання сухого корму перед відлученням із 400 г до 600 г забезпечило в перші сім днів після відлучення відчутну різницю у середньодобових приростах: зі 180 до 240 г (рис.5).

Рисунок 5. Залежність середньодобових приростів після відлучення від рівня споживання поросятами сухого корму до відлучення

Слід також зазначити, що поросята, які краще споживали престартер до відлучення та мали вищу вагу під час відлучення показали високі прирости ще й за рахунок кращого розвитку ферментативної системи (рис.6).

Рисунок 6. Залежність розвитку ферментативної системи від рівня споживання поросятами престартеру

Наслідки відхилення від нормального споживання корму!

Зниження споживання корму після відлучення завжди пов’язано:

• з пошкодженням травного тракту - атрофією кишкових ворсинок;
• алергічними реакціями на антигени бобових;
• призводить до діареї, що ускладняється бактеріальною інфекцією.

З іншого боку, коли після голодної дієти поросята починають їсти (як правило між другим та п’ятим днем після відлучення), травна система перевантажується неперетравним протеїном, починається надмірний ріст патогенної мікрофлори та як наслідок – діареї. Таким чином відхилення від нормального споживання корму завжди призводять до розладів шлунково-кишкового тракту.

Високоякісний престартер повинен відповідати таким основним вимогам:

•  Смачний та привабливий для поросят - солодкий, приємний запах.
•  Відсутність забруднення мікотоксинами та патогенними мікроорганизмами.
•  Гранульований - поросята краще та швидше починають їсти тоненькі гранули ніж сипучий корм.
•  Легкоперетравний - повинен містити легкоперетравні компоненти: картопляний білок, соєвий концентрат, екструдовані зернові компоненти, високоякісне рибне борошно, сухе молоко та інше.
•  Достатній рівень лактози (суха молочна сироватка) для кращої стимуляції виробітки власних ензимів.

На малюнку 1 видно різницю в морфологічній структурі ворсинок кишкового епітелію у поросят, котрі отримували при відлучці соєвий шрот як основне джерело протеїну (А) та високоякісний престартерний комбікорм з продуктами переробки молока (Б). Таким чином, ми бачимо, що важливу роль відіграє не тільки кількість спожитого в період відлучки комбікорму, але і його якість.

А Б

 Малюнок 1. Різниця в морфологічній структурі ворсинок епітелію кишечника у поросят.

Використання високоякісного престартерного корму в період відлучки – запорука високого споживання останнього та отримання максимальних приростів відразу після відлучки.

Виробництво високоякісного престартерного корму є самим наукоємним та затратним процесом у всій технології виробництва комбікормів для свинарства. Не має спеціалістів з годівлі, котрі не погодяться, що поросята після відлучення ніколи не їдять достатньо для реалізації максимального генетичного потенціалу.

В даний час прийнято вважати, що поросята після відлучення зазнають мінімальних стресів в годівлі, якщо вони здатні підтримувати темпи росту, що були перед відлученням в перший тиждень після відлучення. Типові темпи зростання поросят в підсисний період – 200 гр./добу для звичайних генотипів та до 300 гр./добу для сучасних генотипів.

Підсумовуючи вище сказане, треба зауважити, важливо, щоб поросята їли та росли як можна швидше після відлучення. В період відлучення поросята повинні адаптуватися від добре засвоюваного, смачного та рідкого молока своєї матері до сухого та твердого корму, що є менш засвоюваним та смачним. Важко уникнути деякого зниження ваги при переході від молока свиноматки до сухого корму. Проте розуміння проблем та впливу низького споживання корму одразу після відлучення, пов’язаних з відлученням та подальшою продуктивністю, може допомогти кормовиробникам краще розробляти дієти, використовуючи різні кормові добавки, що збільшують споживанню кормів та запобігають розладам з боку шлунково-кишкового тракту.

СОКОЛОВ Віталій, ветеринарний лікар, консультант чеської компанії «Текро»