Рисунок 1. Аналіз причин вибракування, Pigmatic, 2017

Важко до кінця проаналізувати, скільки свиноматок було вибракувано з тих чи інших проблем, адже причиною вибракування може бути вказаний вік або прохолости, але першопричиною все ж були проблеми з кінцівками. Ретельне обстеження ферм, в тому числі помірно кульгавих свиноматок, показує, що кількість кульгавих свиноматок значно більша. Нещодавні дослідження показали, що 39% вибракуваних свинок, 41% поросних свинок і 42% свиноматок були кульгавими (Quinn, 2013).

Як вже було вище згадано, з основних причин передчасної вибраковки свиноматок на фермах є локомоторні проблеми під загальною назвою «кульгавість». Ці проблеми можуть бути пов’язані:

• з годівлею,
• з менеджментом,
• з генетичними факторами,

але в цілому, вони знижують прибутковість ферм за рахунок збільшення відсотка вибракування свиноматок, збільшення витрат на лікування, трудовитрати, загальним зниженням отриманих поросят на свиноматку в рік.

Загально можна виділити інфекційну та неінфекційну етіологію кульгавості.

Найчастішими інфекційними причинами кульгавості є:
- Мікоплазмоз – визваний Mycoplasma hyosynoviae - може буди причиною гострих, підгострих та хронічних негнійних артритів свиней. Лікування проводять антибіотиками групи макролідів.
- Гнійні артрити – що визиваються гноєтворними бактеріями (streptococci, staphyolococci). Ці бактерії проникають через рани та викликають гнійні запалення. Лікування проводять антибіотиками (пеніциллін з клавулоновою кислотою), але відновлення проходить дуже тяжко та часто не повною мірою.
В інших випадках артрити інфекційної етіології можуть бути викликані збудниками рожи, бруцельозу та ін.

Серед неінфекційних причин можна виділити:
- Остеохондроз – дистрофічні порушення в суглобових хрящах. Часто бувають у свинок, котрі занадто швидко виросли та у супер продуктивних свиноматок після лактації, при дефіцитах в годівлі. Крім того, причиною остеохондрозу у свиней можуть нестача міді, вітамінів А, D, біотину та надлишок цинку у раціоні (van Riet et al., 2013). Фото.1, Рис 2.

Рис. 2 Остеохонроз головки бедреної кістки

Фото. 1 Остеохонроз головки бедреної кістки

- Проблеми нерівномірного навантаження на кінцівки. Основною причиною є поганий відбір ремонтних свинок. Для того щоб уникнути цієї проблеми, необхідно дуже ретельно приділяти увагу правильній постановці кінцівок у ремонтних свинок (Рис. 3, 4, 5).

Рис. 3 

Рис. 4 Варіанти постановки копита

Рис. 5 Сильно вигнута постановка кінцівки

- Генетичні фактори – дисплазія кульшового суглоба, є вродженою патологією формування суглоба, що зумовлює подальший можливий підвивих або вивих голівки стегна. Дисплазія кульшового суглоба, симптоми якої можуть виявлятися або у формі недорозвиненості суглоба, або у формі надмірної його рухливості в поєднанні з недостатністю, актуальною для сполучної тканини, розвивається зазвичай на тлі несприятливої спадковості.

- Фізичні ураження кінцівок, копит, м’язів, сухожиль – основна причина кульгавості неінфекційної етіології.
• Травматичні ураження – можуть буди викликані неякісними полами та бійками серед тварин (Фото 2).

Фото 2. Наслідки використання неякісних полів та бійками серед тварин

Особливості пола можуть відігравати вагомий вплив на прояви кульгавості. Серед особливостей є:

• якість полу (нерівності, гострі кути),
• співвідношення суцільного полу, частково або повністю суцільного полу,
• матеріалу полу (пластик, бетон, метал, резина),
• наявність підстилки та її гігієна. 

• Запалення – внаслідок надмірного навантаження, поганої якості підлоги. 

• Механічні фактори – надмірний ріст стрілки, копит, бокових пальців, тріщини копит (Фото. 3).

Фото. 3 Надмірний ріст стрілки, копит, бокових пальців, тріщини копит

Ремонтні свинки та молоді свиноматки часто сприятливі до кульгавості внаслідок неадекватної годівлі в період вирощування (годівля ремонтних свинок комбікормом для відгодівлі свиней, не відповідність дієти умовам утримання).

Профілактика кульгавості за допомогою збалансованої годівлі повинна починатися з правильного розвитку скелетної системи ремонтних свинок. Сучасні рівні продуктивності та швидкості росту в якійсь мірі «насилують» метаболізм тварин. Надмірні прирости викликають порушення розвитку опорно-рухливого апарату. Фактично більшість свиноматок з «локомоторними» проблемами вибраковуються після першого – другого опоросу. Таким чином, потрібно розглядати програми годівлі ремонтних свинок та свиноматок враховуючи особливі потреби в макро- та мікроелементах, вітамінах, амінокислотах.

Найважливіші макроелементи, які відіграють роль у здоров’ї опорно-рухливого апарату – кальцій, фосфор та магній. Кальцій та фосфор відіграють головну роль у здоров’ї та розвитку кісток. Частина кальцію та фосфору знаходиться в організмі у «рухливому» стані, та може бути мобілізована у разі нестачі цих макроелементів, тому свиноматки повинні отримувати достатній рівень кальцію та фосфору у період поросності, для можливості мобілізації цих мікроелементів у період лактації.

Магній – в значній кількості (65%) знаходиться в кістках, де він разом з кальцієм та фосфором сприяє міцності кісток. Магній бере участь у понад 300 ензимних системах (Eric van Heugten, 2009) та тісно пов’язаний з метаболізмом вуглеводів та ліпідів, синтезом білків, енергетичним обміном. І хоча більшість джерел вказує, споживання Mg з кормами покриває потреби (0,04%) свиноматок (NRC,1998), додаткове додавання Mg в раціон значно поліпшує показники репродукції та здоров’я кінцівок, особливо у старіших свиноматок. Тому, можливо, запаси Mg з віком вичерпуються, збільшуючи залежність від додаткового надходження (J Anim Sci Biotechnol, 2014).

Що стосується мікроелементів, то найважливішими для здоров’я копит є цинк, мідь та марганець.

Цинк – проявляє фізіологічну дію дуже широкого спектру, входить в склад багатьох ензимів, відіграє значну роль під час росту копитного рогу та заживлення ран, утворенню кератинової тканини, диференціації кератинових клітин. Нестача цинку призводить до такого захворювання як: паракератоз – порушення процесів зроговіння епідермісу шкіри, дерматити, кульгавість, деформацію кінцівок.

Мідь – бере участь у процесі кровотворення разом з залізом, необхідна для нормального розвитку кісткової тканини. Укріплює колагенові волокна та копитний ріг утворюючи зв’язки між кератиновими волокнами.

Марганець – відіграє значну роль в утворенні кісток, сухожиль, зв’язок та інших сполучних тканин.

Вище згадані мікроелементи відіграють значну роль у профілактиці та частоті проявів кульгавості. Додавання цих мікроелементів, особливо у формі хелатів, у раціон свиноматок значно знижує випадки ерозії та розростання стрілки, уражень білої лінії (Anil,2011; Bradley, 2010) (Рис. 6).

Рис. 6 Анатомія копита

Не менш важливу роль у здоров’ї копит відіграє біотин (вітамін Н). Біотин - один з найбільш вивчених вітамінів, що бере участь в утворенні кератинових тканин (шкіра, копитний ріг) та каталітичній дії ензимів при утворенні кератину. Нестача біотину знижує міцність копитного рогу та збільшує частоту тріщин копит (Фото 4).

Фото 4 Тріщина копита внаслідок нестачі біотину

Як можна побачити з вище наведених даних, «локомоторні» проблеми є дуже важливими багатофакторними проблемами. Розуміння потенційних причин кульгавості, правильна оцінка та реєстрація випадків кульгавості допоможуть розробити комплекс профілактичних заходів (годівля, утримання, лікування) та значно зменшити витрати на передчасне вибракування свиноматок та отримання більшої кількості відлучених поросят на свиноматку в рік. Як показує практика, найкращою профілактикою кульгавості є збалансована годівля та правильна вибраковка ремонтних свинок.

Віталій Соколов, ветеринарний лікар, консультант чеської компанії ТЕКРО