18–21 день, вагітності – 114 діб, лактаційний період – 28 діб з відновленням статевої циклічності на 4–5 добу після відлучки, в цей період свиноматки можуть подавати самі різноманітні сигнали, а наше завдання вміти вчасно їх помітити.

І так, розглянемо сигнали які подають свиноматки під час статевої циклічності.

Відомо, що статевий цикл – це складний рефлекторний, нейрогуморальний процес, який характеризується комплексом фізіологічних і морфологічних змін у статевих органах і організмі самки від однієї стадії збудження до наступної. Характеризується статевий цикл трьома стадіями: збудження, гальмування, зрівноваження. Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів (рисунок 1):

• тічка,
• загальне збудження,
• статева охота
• овуляція.

Рисунок 1 – Особливості статевої циклічності свиноматок

Основним сигналом під час тічки є сильна гіперемія статевих органів, набухання слизової оболонки і підсилення функції переддверних залоз та вульви, яка стає помірно червоного кольору, набряклою, зволоженою прозорим еластичним слизом без домішок (рисунок 2).

Рисунок 2 – Вульва свиноматки під час: стадії збудження (зліва), стадії гальмування (справа)

Наявність домішок у тічковому слизові свиноматок є сигналом про запальні процеси у піхві або матці (скритий метрит). У таких випадках свиноматки навіть можуть приймати незвичайні положення тіла (поза сидячої собаки) в результаті підвищення місцевої температури. Болюче реагувати на масаж та подразнення клітора через стінку вульви.

Одним із сигналів свиноматок є естрогенний синдром (гіперестрогенізм) зумовлений мікотоксином грибка Fusarium Aspergilus (зеараленоном – схожий механізм дії з естрогенами). Зігмунт Пейсак встановив, що вміст 1–5 мг в 1 кг корму зеараленону викликає сильний набряк вульви та довготривалу неплідність свиноматок.

Статеве збудження (загальна реакція) – це зміни у поведінці самки у виглядів занепокоєння, відмови від корму, свиноматки можуть подавати відповідні голосові сигнали у вигляді гуркання, стрибання на інших самок, однак тварини не проявляють ”рефлексу нерухомості“, наїзника.

Одним із небезпечних сигналів є прояв агресії свиноматок, по відношенню до самців, що може бути наслідком андрогенізації організму самки в результаті утворення фолікулярних кіст яєчників, при ановульторних (відсутність овуляції) статевих циклах за низької концентрації лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Причинами також стану також можуть бути різноманітні стреси (кормовий, температурний, світловий, технологічний), що супроводжуються виділення в кров великої кількості кортикотропного гормону який в свою чергу блокує виділення гонадотропних гормонів (особливо ЛГ) та може провокувати утворення кіст.

Дуже часто такі ситуації можуть виникати за неправильного використання гормональних препаратів (СЖК, ГСЖК) порушення умов годівлі. Спеціалісти ветеринарної медицини, технологи використовуючи прилади ультразвукової дії мають можливість діагностувати фолікулярні кісти яєчників у свиноматок. Однак, навіть за використання ефективних методів діагностики лікування свиноматок з такою патологією є малоефективним.

У свиноматок з фолікулярними кістами часто проявляється німфоманія – постійний прояв стадії збудження (через 10–14 днів).

Статева охота – позитивна реакція самки на самця, що виникає внаслідок внутрішніх невро-гуморальних подразнень гіпоталамо-гіпофізарної системи. Основним сигналом свиноматки під час статевої охоти є „рефлексу нерухомості”. Однак, беззаперечним є той факт, що навіть 10–15 % свиноматок під час статевої охоти не проявляють рефлексу нерухомості навіть за наявності кнура. Задаємо собі запитання чому? Наприклад у випадках коли свиноматки мають проблеми з кінцівками навіть під час статевої охоти рефлекс нерухомості буде відсутнім (стрес через патологією кінцівок), домінування больової реакції над іншими рефлексами. У випадку коли свиноматка не проявляє рефлексу наїзника, але у неї чітко виражені наступні ознаки: вульва помірно червоного кольору, набрякла, слизова оболонка піхви достатньо зволожена слизом – необхідно проводити її осіменіння з можливим провокуванням овуляції (хоріонічними гонадотропінами).

Розглянемо інший блок сигналів свиноматок після осіменіння та під час вагітності.

Інколи свиноматка залишаючись в індивідуальному станку після осіменіння, через 5–7 днів знову проявляє статеву циклічність. Про що може свідчити даний сигнал?

По перше про неправильний вибір оптимального часу для введення сперми (частіше трапляється коли не використовують кнура пробника), по друге це є свідченням ановульторного статевого циклу в свиноматок (замало ЛГ). По третє наявність мікотоксинів в кормах (особливо зеараленону).

Нетипова поза при осіменінні (згорблена спина, присідання, бажання уникнути маніпуляції, стає грудними кінцівками в годівницю), є наслідком больової реакції та свідчить про розвиток патологічних змін у статевих органах. Часто цьому є підтвердження у вигляді мутно-слизової сукровиці на катетері для введення сперми. У 90–95 % таких випадків свиноматки залишаються неплідними. Цікаво тому, що у таких свиноматок через 3–4 доби після введення сперми із статевих органів виділяється гнійний ексудат.

Невідшліфована технологія осіменіння – основна причина неплідності свиноматок.

На сьогоднішній день в технології відтворенні свиней широко використовують прилади УЗД, які дають можливість діагностувати вагітність та неплідність свиноматок. Однак, існує дилема – діагностувати вагітність на 21 чи 30 дні після осіменіння?

У випадку коли діагностику проводять на 21 день після осіменіння тим більше запобігають неплідності, але в разі групування свиноматок після діагностики, ймовірність ембріональної смертності у них значно підвищується. Повторний прояв статевої циклічності у свиноматко в яких діагностували вагітність є свідченням лише ембріональної смертності. Однак непотрібно поспішати з їх осіменінням, адже 5–10 % свиноматок можуть проявляти статеву циклічність будучи при цьому вагітними. Найчастіше причиною є стрес, больова реакція (наприклад патологія кінцівок) внаслідок чого в кров виділяється велика кількість простагландинів, що розсмоктують жовті тіла в яєчниках. Патологія кінцівок пояснюється незадовільними умовами утримання свиноматок в цеху осіменіння або першої половини супоросності (занадто жорстка, волога, слизька поверхня підлоги, гіподинамія, калові маси).

Внутрішньоутробна загибель плодів (з 35 дня супоросності) можлива через недостатню кількість місця в рогах матки (дуже багато плодів), підвищення температури тіла (гіпертермія) та різні хвороби.

Нерідко ми маємо можливість спостерігати за порісними свиноматками (з терміном вагітності 40 і більше днів), які сидячи в позі собаки роблять жувальні рухи з відповідним виділенням слини (піни) з рота, так звана жуйка. Даний сигнал в переважній більшості є свідченням дискомфорту тварини, порушенням годівлі, параметрів мікроклімату (холодовий стрес), недостатньою площею станків, а також неможливістю уникати домінуючих свиноматок. У свиноматки при жуванні виділяються ендорфіни, що діють заспокійливо.

Інколи свиноматки подають здавалося б доволі таки дивний сигнал – лежать на животі з підігнутими під себе кінцівками, що може бути свідченням дискомфорту, холоду, протягів, хворобливого стану, стресу соціального характеру та ін.

Цікавим є той факт, що після опоросу в свиноматок статева циклічність не відновлюється. Багато практиків пов’язують такий стан з лактацією, однак у корів які дають набагато більше молока – статева циклічність може відновлюватися навіть на 20 день після родів, тоді як лактація триває 315 днів проти 28 у свиноматок.

Насправді у свиноматок статева циклічність також може відновлюватися на 4–5 день після родів, що дуже часто називають післяродовою охотою. Однак, осіменіння таких свиноматок є недоречним, оскільки в яєчниках відсутні домінантні фолікули, відповідно і овуляція не відбувається, а в матці ще не завершилися інволюційні процеси. Натомість, відновлення статевої циклічності у свиноматок на 17–18 дні після опоросу називають “лактаційною охотою”. На відміну від попередньої, осіменіння таких свиноматок в переважній більшості закінчується вагітністю. У випадку неплідності свиноматки – повторне відновлення статевої циклічності буде спостерігатися через 18–21 день, після попереднього, а не через 4–5 днів після відлучення поросят.

Отже, неповноцінна годівля свиноматок (згодовування свиноматкам недоброякісних, токсичних кормів), відсутність моціону і утримання свиноматок в виробничих приміщеннях з порушеннями санітарного стану і параметрів мікроклімату, порушення ветеринарно-санітарних вимог підготовки свиноматок до опоросу, під час родів, післяродового періоду та осіменіння призводить до зімни поведінки тварин, яку ми можемо розцінювати як сигнал про допомогу.

Марріт ван Енен та Кейс Шеепенс написали “30 поросят від свиноматки за рік – спортивний рекорд, і Ви – її тренер”.

БАБАНЬ О.А., канд. вет. наук, консультант ТОВ «ТЕКРО»