21 тиждень. Це означає, що кожен 21-тиждень відбувається технологічний (циклічний) процес, який постійно повторюватиметься.
Враховуючи те, що тривалість календарного року – 365 днів, 52 тижні, звідси отримуємо 21 тиждень + 21 тиждень = мінімум 2 опороси. Залишається 10 тижнів. Тобто максимальна кількість опоросів за даного технологічного циклу становить 2,48 опоросів від свиноматки в рік.
Звідси стає зрозумілим, що 21 тиждень беруть за основу та перетворюють фактично в 21 технологічну групу свиноматок.
Для того, щоб розрахувати циклічність необхідно загальну кількість свиноматок (в даному випадку 168 голів) розділити на 21 технологічну групу і отримаємо 8 голів у групі. Вся робота свинокомплексу буде побудована на 21 робочій групі з циклограмою у 8 голів.
Така технологія дає можливість отримувати мінімум 80 поросят кожного тижня та відповідно 70 товарних свиней на відгодівлі.
1.1 Цех осіменіння, 56 станкомісць
Цех осіменіння складається з індивідуальних станків (фільтрів) з метою індивідуального отримання основних та ремонтних свиноматок. Розміри станка 2,3 м на 0,6–0,7 м. В даному станку свиноматки після осіменіння утримуються впродовж 30–35 діб, з обов’язковим проведенням в цей час ультразвукової діагностики порісності. Годівля свиноматки здійснюється за допомогою індивідуальної годівниці виготовленої з урахуванням вгодованості кожної окремої свиноматки.
Технологічний ритм відтворення забезпечується наступним чином.
В цеху осіменіння кожен тиждень (понеділок–середа) проводимо осіменіння 10–12 свиноматок з таким розрахунком, щоб отримати 8 порісних (заплідненість 80 % і більше). Першого тижня осіменяємо 10 свиноматок і витримуємо 1 місяць в індивідуальних станках до УЗД супоросності.
Це виглядає наступним чином:
1 тиждень – 10 свиноматок в індивідуальних станках
2 тиждень – 10 свиноматок
3 тиждень – 10 свиноматок
4 тиждень – 10 або 12 свиноматок (2 голови які імовірно могли перегуляти з першого тижня). Перевага в тому, що свиноматки які перегуляли потрапляють у даний цикл без збою ритму. Сумарно отримуємо 42 зайнятих станків за місяць. При цьому з першого тижня через 30 днів свиноматки переводяться в цех супоросних свиноматок, а на їх місце стають інші. При цьому залишаємо 14 станків для ремонтних свинок. В результаті отримуємо 56 станкомісць.
Кожного тижня переводимо у цех порісних свиноматок 8 голів (перша половина супоросності), а проводили осіменіння 10 голів – дві непорісні залишається в цеху осіменіння на повтор.
Наступного тижня після осіменіння перших 10 свиноматок (першого туру) ставимо в індивідуальні станки ще 10 голів під осіменіння (наступний тур) і добавляємо до них 2 непорісні з першого циклу. Після УЗД порісності (через місяць) переводимо у цех порісних ще 10 голів, 2 неплідні залишається.
Через 1 тиждень після початку другого туру (3 тижні від першого) ставимо на осіменіння 10 голів + 2 непорісні з попереднього туру. Витримуємо до УЗД супоросності (1 місяць) переводимо в цех купоросних 10 голів.
Через 1 тиждень від початку третього туру (4 тижнів від першого) ставимо на осіменіння 10 голів + 2 непорісні з попереднього туру. Витримуємо до УЗД супоросності (1 місяць) переводимо в цех купоросних 10 голів.
Крім основних свиноматок проводимо осіменіння і ремонтних (8–16 станків під ремонтні свиноматки).
Такий варіант впроваджуємо у випадку відсутності порісних свиноматок в господарстві, коли в цеху супоросних свиноматок стояли лише непорісні.
Температурний режим цеху осіменіння 16–20 С.
Інтенсивність освітлення 300–400 Люкс впродовж 12–14 годин на добу. Така освітленість дає можливість провоювати синхронний прояв статевої циклічності у свиноматок та кращу імплантацію ембріонів з послідуючою безпроблемною вагітністю.
1.2 Цех супоросних свиноматок, розрахований 90–100 голів
Утримуємо порісних, з 31 дня після осіменіння до 107 дня порісності. З цією метою формуємо групи свиноматок основних і ремонтних окремо в кількості по 8 голів. В цей час формування груп не створює небезпеки для ембріональної смертності у свиноматко та абортів, що можливо за рахунок перегрупування як самого по собі так і ієрархічних сутичок. Враховуючи особливість технологічного циклу кожного тижня (п’ятниця) 8 свиноматок переводять у цех опоросу, а на їх місце з цеху осіменіння наступних 10 голів. Таким чином проводять впродовж року.
Температурний режим цеху супоросних свиноматок 16–20 С.
1.3 Цех опоросу
Цех опоросу складається з 5 окремих залів, бажано зробити один резервний. В кожному залі знаходиться 8 родильних станків, розташованих перпендикулярно до проходу. Один зал заповнюється за один день кожного тижня.
Яким чином технологія працює:
Тривалість підсисного періоду – 28 днів, тобто 4 тижні свиноматка знаходиться з поросятами в родильному станку. Кожний четвер (кожного тижня) свиноматок відлучають і переводять в цех осіменіння. З цією метою, для запобігання, збою технології та отримання рівномірного опоросу проводиться стимуляцію родів, шляхом використання естрофану в дозі 1–2 мл (в день опоросу).
За 2 дні до опоросу (вівторок), переводять з цеху супоросних свиноматок 8 порісних з першого туру (з терміном вагітності 107 днів). Перед постановкою у станки свиноматок миють та обробляють кінцівки бактерицидною піною в миючій кімнаті (пропускнику) цеху опоросу. Пропуснику розставляємо в індивідуальні станки.
Поросят біля свиноматки витримуємо 28 діб, обробка та сушка станків займатиме 2 дні до цього добавляємо 2 дні до родів, таким чином станок для опоросу експлуатується впродовж 32 днів.
Через 1 тижні після першого туру опоросу ставимо наступних 8 свиноматок у станки для опоросу.
Після відлучення поросят (четвер) їх переводимо у цех дорощування, а свиноматок у цех осіменіння і контролюємо прояв статевої циклічності (понеділок–четвер) з послідуючим осіменінням.
Після відлучки всіх свиноматок переводимо у цех осіменіння, а після діагностики порісності (30 днів після осіменіння) – у цех супоросних свиноматок (цикл повторюється).
Така технологія дасть можливість використовувати принцип “пусто-зайнято” в цеху опоросу. Всі обробки та час їх проведення згідно технологічної карти.
Температурний режим цеху опоросу 19–21 С. Поросята віком до 2-х тижнів 28–33 С, від 2 до 4-х тижнів – 26–30 С.
1.4 Цех дорощування, 600 голів
Утримуємо поросят після відлучення (з 28 дня) до 77–80 днів (жива маса 28–30 кг) після чого переводимо у цех відгодівлі. Цех дорощування поросят складається з 6 залів розрахованих на 600 голів поросят, бажано зробити один додатковий.
Групи поросят при переході у цех дорощування будуть складати 80–100 поросят. Формуємо аналогічні групи як в цеху опоросу. Тобто, кожного тижня Для отримання кращих середньодобових приростів, запобігання канібалізму, та ієрархічних сутичок поросят постійно (один раз в тиждень) сортують.
Температурний режим цеху дорощування: поросята віком до 8 тижнів 24–30 С, а віком 8–12 тижнів – 18–22 С.
Важливим є використання в кожному цеху окремого інвентаря та спецодягу.
1.5 Цех відгодівлі, 1400–1600 голів
Утримуємо поросят після дорощування (з 77–80 днів (жива маса 28–30 кг) до 100–105 кг вік 175–180 днів. Потрібно утримувати 14–16 груп тварин.
Температурний режим цеху відгодівлі 17 С.
Важливим є використання в кожному цеху окремого інвентаря та спецодягу.
2. Циклограма ритму виробництва
Олександр Бабань, кандидат ветеринарних наук, эксперт Консультаційного центру компанії ТОВ "Текро"