Отже, як уже відомо, кожна селекційна ознака, що закладена в генах, успадковується відповідно до спадкових задатків. У тих випадках, коли успадкування потомством ознак батьків здійснюється за схемою: один ген – одна ознака, управляти селекційним (генетичним) процесом досить просто. Візьмемо, для прикладу, успадкування свинями білої і однієї з кольорових мастей. Та й інші масті детермінуються одним і тим же геном, який зустрічається в двох різних формах (алелях): домінантній – позначимо буквою «А» і рецесивній – буквою «а». При однорідному підборі батьків, гомозиготних за алеллю «А» (генотип АА), приплід буде лише білим, а за алеллю «а» (генотип аа) –лише відповідного кольору. При різнорідному підборі успадкування масті також завжди легко передбачити відповідно до відомих трьох законів Менделя.

На відміну від масті всі показники продуктивності свиней за своєю спадковою природою не моно-, а полігенні. Вони залежать від багатьох генів, особливостей їх комбінацій і рекомбінацій в процесі ділення хромосом і розмноження клітин, а також від мутагенезу і повноти виявлення в різних умовах зовнішнього середовища.

Селекціоновані показники продуктивності свиней діляться на три основні групи.

• Перша група – відтворювальні якості.
• Друга група – відгодівельні.
• Третя група – м'ясні якості.

Відтворювальні якості кнурів характеризуються статевою потенцією, здатністю садки на чучело, кількістю повноцінних сперматозоїдів і запліднюючою здатністю сперми, а свиноматок — запліднюваністю, багатоплідністю, молочністю (масою гнізда у віці 21 дня), масою поросят у гнізді при відлученні. Найважливіший показник відтворювальної здатності маток — середньорічна кількість одержаних поросят та їх загальна маса.

Відгодівельні якості оцінюють за величиною середньодобових приростів на відгодівлі, віком досягнення реалізаційної маси (100—120 кг), витратою кормових одиниць на 1 кг приросту за період відґодівлі.

Головним показником, що характеризує м'ясо-сальні якості свиней, є товщина шпику над 6—7 грудними хребцями. Для оцінки рівномірності розподілення шпику вимірюють його найбільшу товщину (на холці), найменшу (над першим поперековим хребцем) і на крижах.

У науково-дослідній та поглибленій племінній роботі, крім цього, враховують площу поперечного розрізу найдовшого м'яза спини за останнім ребром («м'язове вічко»), масу окосту та вміст у туші м'яса, сала і кісток.

Важливе значення має хімічний склад м'яса і сала (вміст сухої речовини, протеїну, жиру, золи), а також фізико-хімічні властивості (кислотність, вологоутримуюча здатність, колір м'яса), Щільність сала (температура плавлення, йодне число), смакові якості свинини, аромат та ін.

У цілому величини успадкування різних показників продуктивності можна поділити на 3 рівні: низький, середній і високий.

Таблиця 1 – Ступінь успадкування різних видів продуктивності свиней

Показники продуктивності тварин відносяться до кількісних ознак, оскільки мають відповідні числові вирази (багатоплідність, наприклад, характеризується кількістю поросят в швидкість росту — кількістю грамів середньодобових приростів і днів, необхідних для досягнення молодняком товарної: маси та ін.). Як уже було сказано вище, кількісні ознаки; залежать не від одного, а від багатьох генів, які знаходяться в різноманітних хромосомах або їх ділянках (локусах), які мають найрізноманітніші комбінації і рекомбінації в процесі статевого розмноження тварин. Тому передбачати з великою точністю міру: їх від батьків потомству, посилаючись на закони Meнделя, майже неможливо. Цю проблему можна частково вирішити використовуючи показники успадкування.

Чим вищий коефіцієнт успадкування, тим більша вірогідність і передачі ознаки від батьків потомству.

Узагальнення даних зарубіжних і вітчизняних літературних джерел щодо коефіцієнтів успадкування показує, що цей показник має велику амплітуду коливання, що залежить від генетичної ситуації в різних стадах.

Таблиця 2 – Коефіцієнти успадкування основних господарсько корисних ознак у свиней

Табличні дані щодо величини h2 свідчать про те, що найбільші можливості генетичного поліпшення селекційними методами мають показники м'ясної продуктивності (h2 = 0,6 - 0,9). На відгодівельні якості суттєво впливають умови годівлі і утримання.
Фактично в країнах з розвиненим свинарством селекція ведеться виключно за індексами, тому далі індексній селекції відводиться особлива роль.

Згідно з джерелами інформації щодо фенотипового виявлення ознак індекси об'єднують в чотири основні групи:

1. Індекси, побудовані тільки за однією ознакою і включають дані про саму тварину та її найближчих; родичів.
2. Індекси, які включають декілька ознак з характеристикою конкретного індивідуума та його родичів.
3. Індекси за декількома ознаками, що стосуються самого пробанда.
4. Індекси, що включають одну або декілька ознак, оцінених у тварин якої-небудь лінії або в результаті спеціальних схрещувань ліній з вивченням загальної та специфічної комбінаційної здатності.

БАБАНЬ О.А. канд. вет. наук, консультант ТОВ «Текро», ЩУР В.П., лікар вет. медицини, консультант ТОВ «Текро», ЩУР Д.В., лікар вет. медицини, менеджер ТОВ «Текро», Гунько Ю.Р., консультант ТОВ «Текро»