Технологія відбору:
1. Ремонтних свинок відбирають від відповідних генетичних високопродуктивних свиноматок з 2 і більше опоросом. На сьогоднішній день існують декілька етапів відбору.

При народженні:

• жива маса при народженні (1,3 кг і більше);
• кількість сосків (не менше 7 пар), симетричність;
• відсутність функціональної гіпотрофії (прояв рефлексу ссання);
• пряма постанова кінцівок, відсутність гострокінцевих копитець (особливо тазові кінцівки);
• діагностика краторності сосків.

При відлученні:

• жива вага не менше 7 кг;
• пряма постанова кінцівок, відсутність гострокінцевих копитець (особливо тазові кінцівки);
• відсутність респіраторної патології та ш.к.т;
• пропорційність росту та розвитку.

До 60 кг ремонтний молодняк споживає відповідний корм вволю. Починаючи з маси 60 і більше кг ремонтний молодняк годують комбікормом для супоросних свиноматок дозовано для забезпечення пропорційності рості і розвитку. У нашому випадку отримуємо свинок які споживають корм вволю що не може гарантувати пропорційного розвитку особливо матки.

2. Останнім критерієм відбору є наявність статевої циклічності у ремонтної свинки за досягнення віку 210–220 днів та живої маси 120–130 кг.

3. Не слід забувати і за вимірювання товщини шпигу. Найчастіше товщину шпику вимірюють на рівні останнього ребра на відстані 5–6 см від центру хребта. Оптимальний рівень товщини шпику залежить від генетики, але здебільшого він коливається від 15 до 18 мм. Якщо у ремонтної свинки материнської породи рівень шпику більший за 18 мм, то це свідчить про її ожиріння, менший 15 – про недостатню вгодованість. Якщо ваша ремонтна свинка має вагу навіть 160 – 170 кг і оптимальний рівень шпику, то для подальшої продуктивності це краще, ніж вага у 120 кг та жирна кондиція. Тож, маємо зробити такий висновок, що для високопродуктивної генетики при першому осіменінні більш визначальним фактором є вік ремонтної свинки та її вгодованість (товщина шпику), ніж її жива маса. Але, звичайно, її жива маса повинна бути не меншою 130 кг.

Для того, щоб отримати повноцінну ремонтну свинку, а в майбутньому ефективно її експлуатувати необхідно забезпечити пропорційний розвиток статевого апарату, що можливо досягти за рахунок збалансованої годівлі. Так, годівля свинок має забезпечувати середньодобовий приріст в період дорощування в межах 600 г, тоді як, в період з 60–90 кг маси тіла, приріст має коливатися в межах 700 г та 91–130 кг маси тіла приріст – 500 г. Подібна технологія дасть можливість отримати повноцінну ремонтну свинку з живою масою 130–140 кг у віці 220–230 днів та товщиною шпику в точці Р2 16–20 мм (залежно від генетики) оптимальною для першого осіменіння.

Крім того, не менш важливим елементом є розвиток молочної залози та стабілізація нейрогуморальної системи регуляції статевої циклічності. Адже, чітко відомо, що переш осіменіння ремонтних свинок бажано проводити за другим або третім статевим циклом. Це пов’язано з тим, що під час статевої циклічності (на фоні високого рівня естрогенів) інтенсивно розвивається міоепітелій молочної залози, що в майбутньому прямо пропорційно відображається на молочності свиноматки. Зазначені фактори будуть впливати на ефективне використання ремонтних свинок.

Добрий ріст і розвиток ремонтного молодняку можливі тільки за повноцінної годівлі, яка забезпечує вирощування тварин бажаного типу, добре пристосованих до місцевих умов кормовиробництва та типу годівлі.

У молодому віці для ремонтного молодняку характерний активний синтез м’язової тканини і відкладання мінеральних речовин. Тому в цей період, щоб мати добре розвинений кістяк та мускулатуру, тварини повинні одержувати достатню кількість перетравного протеїну, кальцію, фосфору, мікроелементів і вітамінів. У разі дефіциту їх сповільнюються ріст і розвиток організму, а за надлишку легкоперетравних вуглеводистих кормів, особливо в разі утримання на зернових концентратних раціонах, спостерігають швидке ожиріння. У цьому випадку виняткове значення мають організація активного моціону та введення в раціон зелених і соковитих кормів. Бажано при цьому контролювати пропорційність розвитку особливо статевого апарату.

Так, проведеними дослідженнями шляхом відбору боєнського матеріалу (матка, яєчники) було встановлено:

• відсоток свинок, що характеризуються нормально розвинутими статевими органами, які дозволятимуть отримувати від них нормальне потомство, по виборці становить 37,5 %;
• свинки з нормально розвинутими статевими органами характеризуються такою загальною картиною: матка в стані нормальної функції, яєчники неправильно-видовженої форми, мають бугристість, не збільшені, жовті тіла відсутні, сіро-рожевого кольору, щільної консистенції, рога матки щільні на дотик, на розрізі вмістиме відсутнє, слизова оболонка рожевого кольору не десквамується;
• тварини з недорозвинутими статевими органами характеризуються такою загальною картиною: яєчники зменшені в об’ємі, щільної консистенції, бугристі, сірого кольору, матка зменшена в об’ємі, щільна, стінки матки збільшені в об’ємі рожево-червоного кольору, труби зменшені за довжиною, труби біля яєчнику зменшені в об’ємі та в довжину;
• у 12,5 % спостерігаються матки з новоутвореннями щільної консистенції сіро-білого кольору, які вкриті щільною сполучно-тканинною капсулою, котра відокремлена від матки, при її розрізі виявлено наявність гній сіро-зеленого кольору в кількості ≈ 30 мл сметаноподібної консистенції.

БАБАНЬ О.А., канд. вет. наук, консультант ТОВ «ТЕКРО»