Ветеринарія

Хвороби, технологічні карти обробок.

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!
Четвер, 14 березня 2019 10:01
  • Залишити коментар

Найчастіше виділення у свиноматок можуть проявлятися у 2 періодах;

  • період ранньої вагітності (з 1 до 35 дня після осіменіння);
  • післяродовий період.

Виділення у період ранньої вагітності найчастіше виникає внаслідок ембріональної смертності (переривання вагітності до 30–35 дня після осіменіння).

Розрізняють ранню та пізню ембріональну смертність. Ранньою вважають переривання вагітності до 20 дня після осіменіння. Нажаль об’єктивно визначити її розміри неможливо через розсмоктування ембріона без видимих клінічних ознак. Наступний статевий цикл настає вчасно і без змін, не затримуючи лютеогенез.
Хотілося б акцентувати максимум уваги на виділеннях, що виникають у післяродовому періоді. Адже, відомо, що будь яка проблема післяродового періоду виникає внаслідок патології родів. Так, під час опоросу, підвищується секреція гормонів задньої долі гіпофізу (окситоцину і вазоперсину) та щитовидної залози (паратгормону), що забезпечують нормальний перебіг родів.

В результаті дії різних стрес-факторів на організм свиноматки, мозковий шар надниркових залоз, посилює

секрецію катехоламінів (адреналіну, норадреналіну). В свою чергу, катехоламіни мають здатність стимулювати b-адренорецептори міометрію та знижують концентрацію вілmних іонів Ca в клітинах, що призводить до розслаблення м’язів матки, з наступним блокування процесу опоросу на довготривалий час. Як наслідок інтенсивність скорочення матки знижується (гіпотонія), або взагалі припиняється (атонія), що збільшує кількість мертвонароджених поросят.

В наслідок гіпотонії матки розвивається субінволюція, що збільшує імовірність розвитку метриту (рисунок 1), синдрому ММА та порушення відновлення статевої циклічності після відлучення поросят.
Pіsljarodovij metrit u svinomatki
Рисунок 1 – Післяродовий метрит у свиноматкиТому, контроль за перебігом родів має базується на введенні самкам під час родів препаратів з властивостями b-адреноблокаторів. 

 

Особливість препаратів полягає в обмеженні фізіологічної дію адреналіну і норадреналіну, а також інших симпатоміметиків, що діють на адренергічні рецептори розташовані в міометрії. В результаті цього дія окситоцину на м’язи матки посилюється.
Неправильне використання препаратів, що посилюють тонус матки може призводити до випадіння матки та її розривів (рис. 2).

Vipadіnnja matki u svinomatki
Рисунок 2 – Випадіння матки у свиноматки

Причинами патологічних родів можуть бути:

  • слабкі перейми і потуги;
  • бурхливі перейми і потуги (неправильне застосування окситоцину);
  • сухість родових шляхів;
  • розлади обміну речовин;
  • неправильне розташування плода;
  • крупнопліддя.


Одним із елементів патологічних родів може бути і ендокринне порушення. Так, за будь-якого травматизму збільшується вміст прогестерону (який гальмує скорочення матки). Тобто, на фоні високого вмісту прогестерону виникає слабкість перейм і потуг, що закінчується патологічними родами.
Нерідко причинами патологічних родів стають і самі плоди (рис. 3). Оскільки різні виродливості плодів призводять до неправильного їх положення, позиції, передлежання та членорозміщення, що закінчується патологічними родами та автоматичним збільшенням кількості мертвонароджених.



Virodlivostі plodіv
Рисунок 3 – Виродливості плодів

 

Узагальнюючи причини захворювання свиноматок у післяродовому періоді слід виділити наступні:

  • невчасне (занадто раннє або запізніле) переведення свиноматок в цех опоросу;
  • несприятливі фактори навколишнього середовища (підвищення температури в цеху опоросу більше +25 °С) не слід забувати також і за вміст шкідливих газів, рівень освітлення;
  • неповноцінна годівля (недостатність чи незбалансованість по загальній енергії, перетравному протеїну, амінокислотному складу, клітковині, вітамінах, макро- та мікроелементах) супоросних свиноматок, особливо друга половина вагітності. Не слід допускати, як ожиріння так виснаження свиноматок, оскільки доведено, що у жирних свиноматок ймовірність виникнення післяродового метриту складає 45–47 %. Крім цього, важливість правильної годівлі супоросних свиноматок і в тому, що наприклад дефіцит в раціоні цинку, або надмірний вміст селену призводить до гальмування скорочення, внаслідок чого збільшується тривалість опоросу, порушуються процеси інволюції матки і створюються сприятливі умови для розвитку в репродуктивних органах і молочній залозі умовно патогенної мікрофлори, яка зумовлює виникнення запальних процесів;
  • згодовування свиноматкам недоброякісних та уражених грибками токсичних кормів (наприклад Зеараленон, Т-2 токсин, ДОН, Фумонізин В1, Афлатоксин В1, Патулін та ін.);
  • порушення при вирощуванні ремонтних свинок (неповноцінна годівля), а найбільш головне осіменіння та експлуатація свинок, взятих з груп відгодівлі;
  • інфікування тварин під час штучного осіменіння (особливо багаторазове введення сперми, багаторазове використання одноразових інструментів, недотримання правил асептики за проведення штучного осіменіння);
  • порушення ветеринарно-санітарних вимог підготовки свиноматок до опоросу, під час родів і післяродового періоду (непідготовлений цех опоросу, недотримання правил асептики під час надання рододопомоги);
  • патологічні роди (особливо подовження періоду виведення плодів понад 12 годин, тривалі (більше 20 хв.) паузи між виведенням поросят також затримання посліду). Встановлено, що основною причиною розвитку післяродового метриту є асоціації мікроорганізмів. Найчастіше виявляють Streptococcus sp., Staphylococcus sp., Leptospira sp., Chlamidia and Brucella sp., Klebsiella sp., Escherichia coli, Aeromonas sp., Pseudomonas sp., and Aerococcus sp. які проникає в матку із зовнішнього середовища через піхву та шийку матки; 
  • яєчниково-гіпофізарні і надниркові порушення (зменшення синтезу простагландину F2 альфа слизовою оболонкою матки, супроводжується зниженням процесів розсмоктування жовтих тіл яєчників, що призводить до гальмування скоротливої функції матки та може зменшити секрецію пролактину). 

Важливість роль у виникненні захворювання відіграє забезпеченість тварин достатньою кількістю доброякісної води.

Доволі часто виділення свиноматок реєструють на фоні інфікування організму вірусом репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (PRRS), особливо в остання тижні вагітності.

В багатьох господарствах часто спостерігають виділення у свиноматок зі статевих органів при цьому свиноматки приймають відповідну позу “сидячої собаки” або “спостерігача” (Рис.4). Дана ситуація більш характерна для запальних процесів сечостатевої системи (сечового міхура, вестибуліт, вагініт). Однак, при цьому майже ніколи не спостерігають гнійних виділень. Тоді, як за метриту частіше реєструють гнійно-катаральний або гнійний ексудат. Не слід забувати також і за інфекційні фактори (хламідіоз, лептоспіроз, РРСС, ауєскі).

poza cudyaoi sobaky2

 

Рис. 4. Поза  “сидячої собаки” або “спостерігача” 

 

З лікувальною метою застосовують комплексний підхід:

  1. Для звільнення матки від ексудату впродовж 2–3-х днів використовують утеротоніки – окситоцин, пітуїтрин у дозі 20–30 ОД, 2–2,5 мл 0,5 %-ного розчин прозерину, 2 мл простагландину групи F2α та ін.
  2. В порожнину матки вводять 1–2 таблетки утракуру, гінобіотика, метрицикліну, йодопену (однак ефективність їх застосування не 100 %, що в першу чергу пов’язано з чутливістю мікрофлори). Якщо у тварини підвищена температура тіла призначають системну антибіотикотерапію. Високий терапевтичний ефект дає застосування пенстрепу, ексенелю впродовж 3–5 діб. Найкращі результати дає застосування препаратів після попереднього визначення чутливості мікроорганізмів до них.
  3. З метою покращення обміну речовин у тканинах матки, підсилення регенеративно-відновних процесів, зменшення проникності капілярів у зоні патологічного процесу, зниження болючості та активізації захисних реакцій застосовують протизапальні препарати (Локсіком 2 мл в/м на 100 кг маси тіла, дексаметазон в/м 2–3 мл з інтервалом 3–4 доби; дексафорт 1–3 мл з інтервалом 7 діб).
  4. За необхідності застосовують симптоматичне лікування, спрямоване на регуляцію функцій серцево-судинної, сечової та дихальної систем застосовують 10–15 мл катозалу, кальцію глюконату (10 %-ний розчин) –20–40 мл.

Найбільш ефективними способами боротьби з є надзвичайно ретельний контроль за перебігом родів, включаючи зменшення часу їх тривалості, правильно підібраних антибіотиків (адже використання антимікробних засобів є максимально ефективним особливо після визначення чутливості).

З метою профілактики необхідно:

  • Переводити свиноматку в цех опоросу не менше ніж за 8 днів до опоросу;
  • За можливості в цеху опоросу витримувати температуру на рівні +18–20°С;
  • Термометрія через 12, 24 і 36 годин після опоросу, у випадках підвищення температури тіла до +39,5°С, розглянути можливість застосування антибіотиків;
  • Антибіотики слід застосовувати для лікування лише хворих тварин, так як через них порушується баланс природньої мікрофлори кишечнику свиноматок і поросят;
  • Дотримуватися норм даванки корму;
  • Дотримуватися правил гігієни;
  • Забезпечити вільний достатній доступ до.

БАБАНЬ О., канд. вет. наук, консультант чеської компанії «ТЕКРО»
ГУНЬКО Ю., ТИСЯЧНИЙ В., консультанти чеської компанії «ТЕКРО»

Прочитано 415 разів Відредаговано Четвер, 14 березня 2019 11:26
Більше в цій категорії: « ХВОРОБА АУЄСКІ

Отримуйте корисні новини!

Безкоштовно підпишіться та отримуйте нові корисні статті про свинарство раніше ваших конкурентів!

Залиште коментар

Поля із зірочкою (*) обов'язкові.

Наші партнери

Компанія Tekro

Пошук на сайті

Популярні статті

Контакти

Телефон блогу 1Тел. : (044) 239-17-74

Телефон блогу 2Факс: (044) 239-17-75

Пошта блогу/електронна адресаE-mail: pig@tekro.ua

Карта проїзду

04071, м. Київ, Україна, вул. Спаська, 5, оф. 60

Зворотній зв'язок